Смерть матері. Як пережити?
Мабуть, одна з найважчих втрат у житті – смерть матері.
І зовсім неважливо, наскільки гарною чи поганою вона була, наскільки близькими чи відстороненими були ці стосунки. Мама – людина, яка дала нам шлях у це життя, і втрата її вибиває внутрішню опору геть.
Руйнується одна з базових субособистостей людини – образ дитини. У голові транслюються думки:
«Мами більше немає, а кому ж я тепер потрібен/а»;
"Якщо мама померла, хто без неї я";
«Як жити далі, якщо нема кому оцінити моє життя» тощо.
Людина не розуміє, що робити, якщо мати померла. Він застигає у стані шоку та заціпеніння (що, згідно з теорією Ф. Є. Василюка, є 1-ою фазою проживання горя).
Для того, щоб відпустити і пройти через таку важку втрату, як смерть мами, важливо правильно прожити всі фази горя, не забруднивши якусь одну.
Фази переживання горя за Ф. Є. Василюком:
1. Шок та заціпеніння- Це початкова фаза горя, коли людина тільки дізнається сумну звістку. Стан скорботний скований, напружений. Дихання ускладнене, не ритмічне. Зазвичай спостерігається втрата апетиту та сексуального потягу. У свідомості людини з'являється відчуття нереальності того, що відбувається, душевне оніміння, байдужість, оглушеність.
2. Фаза пошуку - Ця фаза відрізняється нереалістичним прагненням повернути втрачене і запереченням сталості втрати.
3. Фаза гострого горя — це період розпачу, страждання, дезорганізація та період реактивної депресії.
4. Фаза «залишкових поштовхів та реорганізації». На цій фазі життя входить до своєї колії, відновлюється сон, апетит, професійна діяльність. Втрата перестає бути основним фокусом життя.
5. Фаза «завершення» — остання фаза, в якій людина, яка горює, долає деякі культурні бар'єри, які ускладнюють акт завершення. Сенс і завдання горя у тому, щоб образ втрати зайняв своє місце.
Виходячи з усього вищесказаного, ВАЖЛИВО:
1️. У перші дні після смерті матері людині не можна залишатися одній, тому що вона може перебувати в стані шоку і не усвідомлювати своїх дій.
2. Необхідно розповідати своїм близьким про свої почуття та пережите горе. Розкажіть, що пам'ятаєте про померлу, не стримуйте сльози. Якщо поруч нікого немає, а ви відчуваєте, що вас «розриває зсередини» - сідайте і пишіть все на папір, це допоможе розвантажитися.
3. Важливо не відключатися від турбот щодо організації похорону та процесу співчуття – хоч би як складно це було. Людині необхідно брати участь у проводах близького до останнього шляху – так ви прощаєтесь і приймаєте факт втрати.
4. Дозвольте собі поринути у важкі переживання. У нашій культурі чомусь підтримка проявляється у тому, щоб переключити страждаючого і не дати йому потрапити у тяжкий емоційний стан. Але, як фахівець у сфері проживання горя, я рекомендую поринути у свій емоційний стан і не блокувати почуття, а навпаки скоріше прожити та осмислити їх.
5. Звичайно відкриваючись на максимум своїх переживань, у вас може статися істерика – тоді необхідно концентруватися на диханні та відновлювати його.
Даю вам елементарну вправу, яка підходить для всіх: зробіть повільний вдих через ніс і подовжений видих через напіввідкриті губи. Достатньо зробити 5-7 циклів вдихів-видихів, щоб напруга зменшилася і стала трохи легшою.
6. Будьте собою і пам'ятайте головне – ваше життя продовжується, і воно має бути для вас на першому місці!
