Померла бабуся. Що робити?

Як пережити смерть бабусі та відпустити? Що робити, якщо вмерла бабуся?

Смерть близької людини – це завжди болісний процес. Це нормально. Чому? 

Нам боляче від втрати настільки, наскільки ми були близькі з людиною, що пішла. Це відбувається, бо оскільки разом із людиною, стосунками із нею, ми втрачаємо також і частину нашої особистості, яка проявлялася поряд і разом із цією людиною. Коли у вас була бабуся, ви були її онукою чи онуком. З її смертю також померла і частина вашої індивідуальності "онук" або "онучка", оскільки за фактом ви більше не є ним. 

Поступово народжується уявлення себе без бабусі та сприйняття цього уявлення. Ви вже ніколи не будете колишнім і це нормально. Коли щоразу ми стикаємося зі втратами, багато в чому це призводить до своєї ідентичності та більшого пізнання себе, якщо горе не “затоплює”.

Наприклад, коли в моєї клієнтки померла бабуся, остання в цьому поколінні її прабатьків, спочатку вона відчувала, ніби щось усередині теж померло. Це була частина її особистості, пов'язана з бабусею; бабусі не стало - і цієї частини також. Після горювання та адаптації моя клієнтка сказала, що відчула в собі більше впевненості, відповідальності, що це допомогло їй стати дорослішою та сильнішою. 

Що потрібно зробити?

Відгорювати. Це важливо задля подальшої адаптації психіки. Не применшуйте свою втрату та скорботу на тлі втрат інших у наш непростий час. Скорбота – це повільне прощання з близьким, яке дозволяє відпустити та адаптуватися без подальших ускладнень. Біль - це певною мірою "друг", який показує, через що нам треба пройти й веде за руку за собою. Якщо уникати зустрічі із болем, не можна пройти процес до кінця.

Прийнято вважати, що при втраті чогось - людини, здоров'я, роботи, життєвих переконань чи цінностей - людина проходить через стадії: 

• Заперечення,
• Гнів, 
• Торг,
• Депресія,
• прийняття.  

Не завжди вони йдуть послідовно і можуть повторюватися і накладатися один на одного. Це нормально. Горе – не лінійний процес, він проходить у всіх по-різному. Релігійні та інші ритуали існують не просто так. Вони потрібні для того, щоби структурувати горе. Дайте час собі та близьким випустити біль за їх допомогою. 

Суть роботи горя – адаптація до нового життя без бабусі. Завдання горя: 

• визнати факт втрати,
• пережити біль втрати,
• налагодити оточення,
• вибудувати нове ставлення до померлої,
• продовжувати жити. 

Якщо ресурсів для цього бракує, виникає травма. Тому важливо у цей період дбати про себе і наповнюватися ресурсом, а якщо горе “затоплює”, звернутися за допомогою до фахівця.

Як полегшити свій біль та знайти ресурс?

• Дозволити собі постраждати.
• Робити те, що хочеться, відпочивати.
• Їсти улюблену їжу та пити улюблені напої, але не зловживати алкоголем.
• Проводити час з близькими, якщо це йде на благо.
• Встановити дедлайн для періоду горювання.
• Написати прощальний лист до бабусі. Напишіть у ньому все, що вам хотілося би сказати їй. Напишіть собі відповідь від неї. Також можна відвідати її могилу і подумки чи вголос поспілкуватися з нею.

Як допомогти батькам та близьким, коли померла бабуся?

• Бути поруч.
• Обіймати.
• Слухати, побути «жилеткою, в яку плачуть».
• Говорити про неї та про почуття. Можна вживати підбадьорливі фрази, коли це доречно: "ми зможемо бути щасливими, але трохи пізніше, коли проживемо цей складний етап", "ми будемо щасливими знову, по-іншому, наше життя триває", "давай спробуємо зробити план на 1 день , і потім ще один”.
• Рекомендація для батьків дитини, чия бабуся померла: говоріть з дитиною відверто про смерть на рівні її розуміння. Не варто перетворювати це на казку, оскільки у дітей активно працює фантазія і вони можуть додумати те, що їх лякатиме ще більше, ніж правда. Якщо дитина ставить питання про ймовірність своєї власної смерті, варто дати їй заспокоєння, чому цього не станеться. Наприклад: "ти не помреш, адже ти здоровий, ти в безпеці, у тебе є я, батьки піклуються про тебе".

Як зрозуміти, чи потрібна допомога психолога?

Допомога психолога завжди корисна, якщо ви відчуваєте, що самостійно впоратися складно. Також, просто необхідна, якщо ви:

• відчуваєте ознаки депресії, безсоння, безглуздість життя;
• почуваєтеся винним, зневажаєте себе;
• виникли чи загострилися тілесні симптоми;
• переживаєте цей біль понад рік;
• проявляється надактивність, ворожість, різка та радикальна зміна стилю життя або безпорадність;
• є бажання самоізолюватись;
• особливо якщо виникають суїцидальні думки. 

Рада працювати з вами з питань втрати, складних емоційних станів, відносин, самооцінкою та впевненістю в собі. Більше про мене, як про психолога в моєму Instagram, рада вас там бачити: https://www.instagram.com/rozumna__a/