Зрада чоловіка

Прощати чи не прощати?

Гарне питання! І найцікавіше, що багато хто скаже «ні»!

– Я б у житті не пробачила! 

– Це табу для мене!

І повірте, що 30% – це ті, кому не зраджували або просто не знають про зраду. 

Чому хтось з подружжя зважується на зраду?

Тому що їх не влаштовує те, що відбувається в сім'ї.

Це може бути банальне – дружина не готує їжу, мало сексуального життя, нова робота, яка забирає багато сил та енергії. Можливо, після пологів жінка мало приділяла своєму тілу уваги. 

І замість того, щоб привернути увагу другої половини до того, що у відносинах з'являється прірва і потрібно поговорити, висловити, дати "перезавантаження" стосункам,

друга половина йде далі. Рано чи пізно нове знайомство чи друг, якому поплакався, приголубить та дасть те, чого давно не було у сім'ї (у парі).

Відбувається зрада.

Іншими словами, та чи інша ситуація взяла вгору над волею людини, і мала місце слабкість. У таких випадках, партнер зазвичай щиро кається за скоєне та вимолює прощення.  

І тут уже залежить від того, як вчинить той, кого зродили. Тут треба чесно подумати – а що було не так? Можливо, проблема криється в нас обох.

Чи зрозуміє вона чи він, чому так сталося і як далі вчинити?

Чи можна відновити стосунки після зради:

• можна – але водночас партнеру слід визнати факт зради. 
• Треба визнати обом те, що в цьому вина лежить на обох, і ніяк інакше.
• Гарний варіант – це сімейний психолог, де партнери реально працюватимуть над стосунками та будуть готові пізнати весь біль, який завдали одне одному.

Зрада– це розкол у стосунках, і щоб зберегти їх треба наново закохуватися, ходити на побачення, вибудовувати стосунки з нуля. 

А на такий крок не всі погоджуються, і є багато випадків, коли краще закінчити такі стосунки та будувати нові з іншими партнерами. 

Відносини мають приносити радість. Це твердження теж не потребує доказів. Щойно стосунки перестали приносити радість, а стали приносити лише нервозність, припиняйте їх.

Відносини потрібні для радості. Всі інші відносини «заради дітей», «бо всі так живуть», «за звичкою», «бо без неї (нього) ще гірше» можна просто не продовжувати – немає сенсу.

Якщо ви вирішуєте розійтися, все одно потрібно пробачити; вибачення потрібно для вас, щоб не жити з гнівом, напругою. 

А якщо ви роздумуєте… запитайте себе: чи любите ви цю людину, навіть якщо вона зрадила?

Щоб знову розпочати із чистого аркуша.