Померла бабуся. Що робити?

Як пережити смерть бабусі та відпустити. Що робити, якщо померла бабуся.

Смерть близької людини – завжди не безболісний процес. Це нормально. Чому?

Нам боляче від втрати настільки, наскільки ми були близькі з людиною, яка пішла. Оскільки разом із людиною, відносинами з нею, ми втрачаємо також і частину нашої особистості, яка проявлялася поряд і разом із цією людиною. Коли у вас була бабуся, ви були її онукою чи онуком. З її смертю також померла і частина вашої індивідуальності “онук” або “онука”, оскільки по факту ви більше не є ним.

Поступово народжується уявлення себе без бабусі та прийняття цього уявлення. Ви вже ніколи не будете, як раніше і це окей. Коли раз за разом ми стикаємося з втратами, багато в чому це приводить до своєї ідентичності та більшого пізнання себе, якщо горе не “затоплює”.

Наприклад, коли в моєї клієнтки померла бабуся, остання в цьому поколінні її прабатьків, спочатку вона відчувала, ніби щось всередині теж померло. Це була частина її особистості, пов’язана з бабусею, бабусі не стало і цієї частини також. Після горювання та адаптації моя клієнтка сказала, що відчула в собі більше впевненості, відповідальності і це допомогло їй стати дорослішою та сильнішою.

Що зробити необхідно?

Відгорювати. Це важливо задля подальшої адаптації психіки. Не применшуйте свою втрату та скорботу на тлі втрат інших у наш непростий час. Скорбота – це повільне прощання з близьким, що дозволяє відпустити і адаптуватися без подальших ускладнень. Біль – це така “подруга”, яка показує, через що нам треба пройти і веде за руку за собою. Якщо уникати зустрічі з нею, не можна пройти процес до кінця.

Прийнято вважати, що при втраті чогось, людини, здоров’я, роботи, життєвих переконань чи цінностей людина проходить через стадії: заперечення

• гнів
• торг
• депресія
• прийняття. 

Не завжди вони йдуть послідовно і можуть повторюватися і накладатися один на одну. Це нормально. Горе – не лінійний процес, він проходить у всіх по-різному. Релігійні та інші ритуали існують не просто так. Вони потрібні для того, щоби структурувати горе. Дайте час собі та близьким випустити біль за допомогою них.

Суть роботи горя – адаптація до нового життя без бабусі. Завдання горя: 

• визнати факт втрати
• пережити біль втрати
• налагодити оточення
• побудувати нове ставлення до померлої
• продовжувати жити. 

Якщо ресурсів для цього бракує, виникає травма. Тому важливо у цей період дбати про себе і наповнюватися ресурсом, а якщо горе “затоплює”, звернутися за допомогою до фахівця.

Як полегшити свій біль та знайти ресурс?

Написати прощальний лист до бабусі. Напишіть у ньому все, що вам хотілося б сказати їй. Напишіть собі відповідь наче від неї. Також можна відвідати її могилу і подумки чи вголос якби поспілкуватися з нею.

• Дозволити собі постраждати.

• Робити те, що хочеться, відпочивати.

• Їсти улюблену їжу та пити улюблені напої, але не зловживати алкоголем.

• Проводити час з близькими, якщо це йде на благо.

• Встановити дедлайн для періоду горювання.

Як допомогти близьким, коли померла бабуся?

• Бути поруч.
• Обіймати.
• Слухати, побути плакальною жилеткою.
• Говорити про неї та про почуття. Можна вживати підбадьорливі фрази, коли це доречно: “ми зможемо бути щасливими, але трохи пізніше, коли проживемо цей складний етап”, “ми будемо щасливими знову, по-іншому, наше життя триває”, “давай спробуємо зробити план на 1 день , і потім ще один”.
• Рекомендацією для батьків дитини, чия бабуся померла, буде говорити з дитиною відверто про смерть на рівні розуміння дитини. Не варто перетворювати це на казку, так як у дітей активно працює фантазія і вони можуть допридумати те, що їх лякатиме ще більше, ніж правда. Якщо дитина ставить питання про ймовірність своєї власної смерті, варто дати їй заспокоєння чому це не станеться. Наприклад: “ти не помреш, адже ти здоровий, ти в безпеці, у тебе є я, батьки піклуються про тебе”.

Как понять, требуется ли помощь психолога?

Допомога психолога завжди корисна, якщо ви відчуваєте, що самостійно впоратися складно. Також, просто необхідна, якщо ви:

• особливо якщо виникають суїцидальні думки.

• відчуваєте ознаки депресії, безсоння, беззмістовності життя

• відчуваєте провину

• виникли чи загострилися тілесні симптоми

• переживаєте цей біль більше року

• проявляється надактивність, ворожість, різка та радикальна зміна стилю життя або безпорадність
• є бажання самоізолюватися