Прокрастинація на роботі
Прокрастинація – схильність відкладати справи «на потім».
Мабуть, кожному знайома ситуація, коли необхідно завершити проєкт/виконати завдання/провести важливу розмову, але… Але, разом з тим, знаходиться купа «надважливих» справ: прибрати робоче місце (бо як же виконувати справи у безладі?), передивитися новини та тисячу мемів про прокрастинацію, а потім… А потім й робочий день завершується.
В результаті, замість виконаної справи отримуємо як мінімум почуття тривоги.
Чому ж важливі справи відкладаються у «довгий ящик»?
Наведемо найпоширеніші причини:
Якщо тривалий час людина відчуває напругу, позбавляє себе якісного відпочинку, прокрастинація стає свого роду захисним механізмом, що сигналізує про важливість набуття сил для виконання справ.
Низький рівень мотивації.
Тут виникає ціла низка додаткових причин.
Наприклад, якщо справа – нав’язана, а людина насправді не відчуває потреби виконати щось, закономірним стає цей внутрішній супротив й щире небажання виконувати справу.
Пережиті негативні сценарії.
Наприклад, якщо у минулому людина, виконавши робочий проєкт, отримала різко негативну оцінку, а це, в свою чергу, принесло болісні переживання, вірогідність того, що виконання наступного відкладатиметься до останнього зростає в рази. Відкладання того самого проєкту перетворюються в закономірне побоювання знову отримати болісну критику.
Завищені очікування та вимоги до себе.
В цьому випадку супутником й причиною прокрастинації стає перфекціонізм. Бажання виконати щось ідеально вже на етапі планування в рази ускладнює справу. Зверху на цей «пиріг» ще й накладається тривога за можливий негативний результат.
Занадто масштабна справа.
Нова або ж дуже значна справи видаються настільки важкими й ресурснозатратними, що острах перед цим самим масштабом та витраченими зусиллями переважує потребу приступити до діла.
Як боротися з прокрастинацією?
Вирішення проблеми часто пов’язане з причиною її виникнення.
Отож, декілька рекомендацій:
▫️ Визначайте пріоритети.
По-перше, така дія допоможе «підсвітити» важливість запланованої справи. По-друге, визначення пріоритетів допоможе перевірити чи справді задача зумовлена вашою потребою й входить у межі ваших компетенцій, чи справу все ж хтось нав’язав.
▫️ Аналізуйте почуття та думки.
Що відчуваєте, коли беретеся за справу? Чому насправді відкладаєте? З якими труднощами зіштовхуєтесь? Знову ж таки, під прокрастинацією можуть ховатися тривога, вигорання, занадто високі вимоги до себе тощо. Важливо у такому випадку працювати з причиною прокрастинації.
▫️ Розділіть масштабну справу на декілька невеликих задач.
Іноді масштаб задачі так лякає, що вже на етапі планування зникає будь-яке бажання її виконувати. Розділення на маленькі завдання допоможе не лише знизити власні переживання від серйозності задачі, а й спонукатиме відчувати радість та гордість за виконання цих часточок масштабної справи.
▫️ Нагороджуйте себе за успіхи.
Створіть собі маленьку мотивацію: подумайте про те, що могло б принести задоволення, підняти настрій. Невеличкі радощі за зроблені завдання допоможуть асоціювати виконання не лише з витратою ресурсів, а й з приємними моментамм нагород.
▫️ Влаштовуйте перерви.
Варто дотримуватися режим відпочинку та навантаження: не варто змушувати себе працювати «до останнього», адже це швидше відіб’є бажання працювати, аніж допоможе підвищити ефективність. А от повноцінний відпочинок й надасть силу для виконання справ, й попередить вигорання.
▫️ Організуйте робочий простір.
Сміття на робочому столі, сторонні гаджети, десятки зайвих відкритих вкладок часто відволікають й зменшують мотивацію виконувати справи. Створіть простір, який надихатиме.
Якщо ж відчуваєте складнощі у боротьбі з прокрастинацією – важливо звернутися до психолога/психотерапевта та детально опрацювати цей запит.