Як вийти з аб’юзивних відносин?

Аб’юзивні відносини – це яскраве відтворення сюжету «Жертва – Агресор», коли «Жертва» відчуває безпорадність, страх, пригніченість.
Ознаки аб’юзивних відносин:

• Постійна зневажлива критика, висміювання з боку «Агресора» без права «Жертви» на захист. Або залякування.
• Надмірний контроль (можливо, ревнощі, нав’язування власних очікувань партнеру, вказівку, як треба/треба було чинити).
• Фізичне насильство.
• Відсутність/неможливість діалогу.

Хто такий аб’юзер?

Це людина, якій важливо відчувати себе значущою за рахунок постійного приниження іншого. Десь у глибині його душі сховалася безпорадна дитина, яка колись не змогла відстояти себе. Колись він відчув себе настільки безпорадним і приниженим, що почав не тільки шалено захищатися, а й нападати.

Як усе починається?

Аб’юзивні відносини нерідко починаються навіть «красиво». Ви можете відчувати свою значущість: вами жваво цікавляться, іноді навіть опікуються, вирішують низку проблем. Можливо, ви хочете також більше вкладатися у відносини (відчуваєте себе незручно, якщо віддаєте менше). І одного разу, наприклад, коли ви зберетеся на корпоратив, ваш партнер похмуро скаже, що ви, звичайно, можете йти, якщо совість дозволить залишити його одного. Або виникне будь-яка ситуація, коли ви відчуєте себе винним, зобов’язаним, «поганим», якщо далі слідуватимете своїм інтересам. Наступного разу ви намагатиметеся «догодити» партнеру, щоб «він залишився задоволеним». Але цього не станеться – щось ви все одно зробите “не так”.

Почуття своєї «поганості» – гачок, у якому виявляється «Жертва». Їй здається, що вона зможе «довести свою доброту» слухняністю та поступками. Всі! З цього моменту запускається сценарій аб’юзивних відносин.

Чи може аб’юзер змінитися?

Так. Але це процес. Завжди залишається «зона ризику», коли може несвідомо повернутися до старої моделі поведінки. У психології є практика групової та індивідуальної роботи з аб’юзерами. Головна її умова – усвідомлене бажання «Агресора» змінити якість життя та стосунків. На жаль, імпульсом до змін є часто екстремальні події – загроза тюремного ув’язнення або обов’язкова вимога пройти курс терапії за заявою постраждалих.

Як же вийти з аб’юзу?

При дисбалансі, що здається, ні «Агресор», ні «Жертва» не можуть обійтися один без одного – вони, нехай своєрідно, але «гармонійні» в цій взаємодії.

Тому КРОК ПЕРШИЙ: якщо ви почуваєтеся безпорадним, буквально «як кролик перед удавом» з партнером, який жорсткий і грубий, важливо замислитися: що всередині вас призводить до такої якості стосунків? Яку несвідому психологічну потребу ви закриваєте?
Наприклад, людина відчуває страх і невпевненість у реалізації своїх талантів та здібностей (тоді «Агресор» «допомагає» не виявлятися, залишатися в «безпеці»). Або хтось вважає себе неважливим, недостойним («Агресор» із задоволенням підтримує цю установку, швидше за все, сформовану у дитинстві). Або коли є придушення власної агресії, заперечення її, тоді роль «Агресора» – показати, що її цілком можна виявляти. А часто це сплав різних психологічних установок та почуттів провини та сорому.

Основні точки опори для тих, хто хоче вийти з аб’юзу:

1. Зміщуйте увагу не на нього («коли він прийде», «що він скаже», «як він відреагує»), а на себе. “Що я відчуваю зараз, коли він …?” «У якому стані я йду додому?»
2. Звертайтеся за допомогою. Аб’юзер – це той, хто відчуває дискомфорт від публічності. Йому вкрай неприємно, коли виникає загроза соціального засудження (пам’ятаєте, у глибині душі це дитина, яка страждає від своєї безпорадності). Аб’юз процвітає в атмосфері таємниці та сорому, але сильно зменшується, коли таємниця виходить назовні.
3. Почніть працювати із психологом. Важливо зсередини опрацювати те, що притягує у ваше життя аб’юзерів.
4. Поспостерігайте, як часто ви засуджуєте себе, вважаєте «негідним» – робите з собою те, що робить партнер. Намагайтеся змінювати ставлення до себе на доброзичливе та приймаюче.

А головне, пам’ятайте: можливо все! Тому що тільки ви визначаєте, яким буде ваше життя.

Автор: Hrazhyna Paulouskaya